Головна
Консультація
Как это работает
Послуги, ціни
Оплата
Корисне
Наші відповіді
Статті
Відгуки
Судова практика
 
      <-- назад до переліку рішень

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            23 квітня 2008 року                                                                   м. Київ

            Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
            Головуючого - Сеніна Ю.Л.,
            Суддів:            Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.І.,  Романюка Я.М., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

      У вересні 2005 року ОСОБА_1. звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 7 травня 2004 року відповідач позичив у неї 22000 грн. до 30 червня 2005 року, однак свої зобов'язання  не виконав,  відмовляється повертати борг, своїми діями заподіяв їй також й моральну шкоду.  
      Позивачка під час розгляду справи збільшила позовні вимоги та просила стягнути суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми, а також 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
      Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 13 червня 2007 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26 жовтня 2007 року, позов задоволено частково, постановлено стягнути з відповідача на користь позивачки борг в сумі 22000 грн., суму індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми -1633 грн. 83 коп., 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 246 грн. 51 коп. на відшкодування витрат по оплаті проведення експертизи та 244 грн. 83 грн. - по оплаті державного мита.
      У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.
      Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
      Судом встановлено, що 7 травня 2004 року відповідач видав позивачці розписку про те, що отримав у неї в борг 22000 грн. та зобов'язується повернути гроші до 30 червня 2005 року.
      Задовольняючи частково позов, суд виходив із того, що відповідач позичав гроші в ОСОБА_1., проте не повернув їх, розписка підписана власноручно  ним, що підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи від 13 липня 2006 року, а тому  відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми. На підставі статті 1167 ЦК України суд задовольнив позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди.
      З такими висновками погодився також суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення без змін.
      Проте з такими висновками цілком погодитись не можна. 
      Згідно діючого законодавства особа несе відповідальність за заподіяну моральну шкоду у випадках коли  право  на  її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або у випадках, передбачених статтями 280, 611, 1167, 1168 ЦК України, а також іншими нормами законодавства, які встановлюють відповідальність за заподіяння моральної шкоди.
      Оскільки встановлено, що  між сторонами виник спір з приводу невиконання договірних зобов'язань, а договором позики не було передбачено відшкодування моральної шкоди, то ухвалені в справі судові рішення в частині задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди підлягають скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову з підстав, передбачених ст. 341 ЦПК України.

      Разом з тим, висновки суду щодо задоволення позову ОСОБА_1. про стягнення боргу відповідають обставинам справи, нормам матеріального права, рішення в цій частині постановлене з додержанням норм цивільного процесуального закону й підстав для скасування оскаржуваних судових рішень в зазначеній частині, передбачених частиною 3 статті 335 ЦПК України, колегія суддів не вбачає.
      Керуючись статтею 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

в  и  р  і  ш  и  л  а :

      Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
      Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 13 червня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 26 жовтня 2007 року в частині стягнення з ОСОБА_2 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди скасувати.
      У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди відмовити.
      В решті зазначені судові рішення залишити без змін.
      Рішення оскарженню не підлягає.

      Головуючий      Ю.Л.Сенін
      Судді:               Є.Ф.Левченко, Л.М.Лихута, Л.І.Охрімчук, Я.М.Романюк


Судова практика / моральна шкода при договорі позики


      <-- назад до переліку рішень


      Джерело: Єдиний державний реєстр судових рішень

Rambler's Top100